-
1 raw
1. n1) щось необроблене (сире); сировина2) (the raw) садно, болюче місцеto touch smb. on the raw — дошкулити, допекти комусь
in the raw — а) голяка, гольцем; б) у чистому вигляді, без прикрас
2. adj1) сирий, неварений2) недопечений, недосмажений; недоварений3) необроблений, сирийraw cotton — а) бавовна-сирець; б) негігроскопічна вата
4) невичинений5) гірн. незбагачений6) неочищенийraw oil — а) неочищена олія; б) сира нафта
7) розм. нерозведений; чистий, без домішокhe took it raw — він випив, не розводячи водою (про віскі тощо)
8) текст. не валяний (про сукно)9) фот. неекспонований (про плівку)10) розм. ненавчений; недосвідчений, необізнанийraw troops — військ. необстріляні війська
11) обідраний, позбавлений шкіри, кровоточивий; чутливий; подразненийraw place — подряпина; болюче місце
12) вогкий; холодний і вологий; сирий13) грубий, примітивний (про мистецтво тощо)14) різкий (про колорит)16) примітивний (про людину); неотесаний, грубий17) несправедливий, жорстокий; нечесний (про ставлення тощо)18) амер., розм. голий, оголений19) амер., розм. непристойний (про анекдот)3. vздирати шкіру; натерти, намулити* * *I [rxː] n( the raw)1) садно, хворе місце2) оголеність3) що-небудь необроблене, сире; сировинаII [rxː] a1) сирий, неваренийraw milk — сире /непастеризоване, некип'ячене/ молоко
raw water — сира /недистильована/ вода; недоварений, недосмажений, непропечений
2) cпeц. сирий, необробленийraw material /product/ — сировина
raw brick — бyд. невипалена цегла
raw cotton — бавовна-сирець;; фapм. негігроскопічна вата
raw silk — шовк-сирець; шкір. невичинений; гipн. незбагачений; неочищений
raw sugar — нерафінований цукор; тeкcт. неваляний ( про сукно); кислий ( про перегній); фoтo неекспонований ( про плівку)
3) ненавчений, недосвідчений4) обдертий, позбавлений шкіри, який кровоточить; чутливий; роз'ятрений ( про шкіру)raw sore /flesh/ — садно
raw place — подряпина; садно; чутливе /хворе/ місце
5) нерозбавлений ( про алкоголь); чистий, без домішків6) вогкий, сирий; холодний, вологий7) грубий, примітивний ( про мистецтво); різкий ( про колорит); необроблений, шорсткуватий ( про стиль); примітивний ( про людину); грубий, неотесаний8) несправедливий, жорстокий, нечесний (про ставлення, відношення)9) aмep. голий, оголений10) aмep. непристойний, сальнийIII [rxː] vзсадити, стерти шкіру; натерти ( спину коня сідлом) -
2 touch
1. n1) дотик; торкання; доторкання, дотиканняto know smth. by touch — розпізнати щось на дотик
2) зв'язок, спілкування, контактto get in (into) touch with smb. — зв'язатися з кимсь
3) штрих; характерна риса4) художня манера, художній стиль (прийом)5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)6) муз. удар7) муз. туше8) присмак; відтінок, наліт9) легкий приступ (удар)10) квач (дитяча гра)11) моральний вплив; навіювання12) розм. сума13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені грошіto come for a touch — прийти, щоб поживитися
14) проба на якість (золота тощо)15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)16) пробний камінь17) мед. обмацування18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля20) статевий контактrum touch — а) дивна людина; б) дивна справа
2. v1) торкатися, доторкатися; чіпатиto touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)
2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити3) відчувати на дотик, сприймати дотиком4) стикатися, прилягати, межувати5) досягати, діставати6) зрівнятися (з чимсь)7) впливати фізично9) завдавати шкоди; злегка псувати10) діяти (впливати) на психікуhe is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома
11) зворушувати, хвилювати12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живеto touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі
13) злегка забарвлювати; надавати відтінку15) натякати, згадувати16) мед. обмацувати17) мат. бути дотичною19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити20) заштриховувати; лініювати21) змінювати, підправляти; перефарбовувати23) давати сигнал (дзвінком тощо)26) амер. красти (з кишені)27) намагнічувати (дотиком до магніту)touch down — приземлитися, торкнутися землі
touch off — а) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)
touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)
to touch bottom — а) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися
to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню
* * *I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
3 stage
1. n1) сцена; естрада; театральні підмостки, кін2) театр. сцена; театральна діяльність; драматичне мистецтво3) кінознімальний (студійний) павільйон4) арена, поле діяльності; місце дії5) платформа; поміст; риштування6) пристань7) геол. ярус, поверх8) фаза, період, стадіяstage of latency — мед. інкубаційний період
9) тех. ступінь ракети10) станція зупинки; перегінby easy stages — з частими зупинками, не кваплячись
11) амер. автобус12) рад. каскад2. adj1) сценічний, театральний2) шаблонний, стереотипнийstage direction — сценічна ремарка; режисерське мистецтво; режисура, постановка; режисерський план постановки
stage field — військ. проміжний аеродром
stage play — п'єса, драма; вистава, спектакль
3. v1) ставити (п'єсу тощо)2) ставитися (про п'єсу тощо)3) організовувати, здійснювати4) інсценувати5) будувати підмостки6) заст. мандрувати в диліжансі (у поштовій кареті)* * *I n1) сцена, театральні підмостки, естрадаthe front of the stage, down stage — авансцена
up stage — задня частина сцени, глибина сцени
2) ( the stage) театр, сцена; театральна діяльність; драматичне мистецтво3) кінознімальний ( студійний) павільйон4) арена, поприще, місце дії, поле діяльності5) платформа; підмостки, поміст, риштовання6) предметний столик ( мікроскопа)7) гeoл. ярус, поверхII a1) сценічний, театральний2) традиційно зображуваний на сцені, стереотипнийIII v2) організовувати, здійснювати3) інсценувати ( роман); інсценувати, підстроїтиIV n1) фаза, період, стадія, щабель, етапstage or latency — мeд. інкубаційний період; peaкт. ступінь ракети
2) станція, зупинка; перегін3) пристань ( landing stage)4) = stagecoach5) cл. автобус6) елк. каскад7) фаза припливу ( tidal stage) -
4 utility
1. n1) корисність, практичність, вигідність2) корисна річ3) pl (тж public utilities) підприємства громадського користування4) pl комунальні споруди5) pl комунальні послугиthe rent of the house includes all utilities — до квартирної плати входить вартість усіх комунальних послуг
6) пристосування (до машини тощо)1) pl акції (облігації) підприємств громадського користування8) ек. суспільна корисність2. adj1) допоміжнийutility aviation — військ. авіація допоміжного призначення
utility man — а) спорт. запасний гравець; б) мор. помічник кока; в) монтер, ремонтник; майстер на всі руки
2) економічно вигідний, рентабельнийutility live-stock — комерційне тваринництво; худоба для продажу на ринку
3) дешевий, невисокої якості4) утилітарний; практичнийutility clothes — а) практичний одяг; щоденний одяг; б) одяг, зшитий за умови економного розкроювання
5) універсальний, загального призначенняutility boat — робоча (корабельна) шлюпка
6) другорядний, епізодичний (про персонаж)7) громадського користування, комунальнийutility magnate — амер. великий комерсант, капітали якого вкладені у підприємства громадського користування
* * *I [juː'tiliti] n1) корисність, практичність, вигідність2) корисна річ4) пристосування ( до машини)5) pl акції, облігації муніципальних, комунальних підприємств6) eк. суспільна користь7) кoмп. сервісна програма (utility function, utility program)II [juː'tiliti] a1) допоміжнийutility man — cпopт. запасний гравець
див.
utility actor — мop. помічник кока; монтер, ремонтникutility room — підсобне приміщення, підсобка
utility aviation — вiйcьк. авіація загального /допоміжного/ призначення
2) економічно вигідний, рентабельнийutility poultry [live-stoçk] — птиця [скот], що розводиться для продажу
3) дешевий, невисокої якості4) утілітарний; практичнийutility clothes — практичний одяг; одяг на кожен лень; одяг, зшитий при економному розкрої
5) універсальний, загального призначення ( utility type)utility boat — корабельна /робоча/ шлюпка
6) другорядний, епізодичний ( про персонаж роману)7) громадського користування, комунальний; ( public) utility companies муніципальні /комунальні/ підприємстваutility meter — лічильник води, газу
8) фiлoc. утілітарний -
5 fine
1. n1) штраф; пеня2) ірландський клан3) муз. кінець4) гарна погода, година2. adj1) ясний; гарний; сухий (про погоду)2) добрий, здоровий (про клімат тощо)3) чудовий, прекрасний, славнийthat's fine — от і добре, згодний
4) тонкий, витончений; вишуканий, прегарний; делікатний; ніжний5) дрібний6) чистий7) великий, крупний8) нарядний; пишний; блискучий9) претензійний; манірний10) крайній11) високого ґатунку; очищений; рафінований; високопробний12) точний13) гострий, з тонким кінцем14) густий (про сітку)fine feathers make fine birds — присл. одяг прикрашає людину
3. adv1) розм. тонко, витончено; вишукано; прекрасно2) розм. звичайно, напевноin fine — загалом, коротко, одним словом
4. v1) очищати, робити прозорим2) очищатися, робитися прозорим (тж fine down)3) робити тоншим (дрібнішим)4) ставати меншим (дрібнішим, тоншим, витонченішим, кращим); зменшуватися, тоншати, скорочуватися (часто fine away, fine down, fine off)5) загострювати, робити гострішим* * *I [fain] nштраф; пеняII [fain] vштрафувати, накладати штраф, пенюIII [fain] n; іст.IV [fain] ain fine — загалом; стисло; на закінчення; у підсумку
1) ясний, гарний, сухий ( про погоду); здоровий, гарний (про повітря, клімат)2) прекрасний, чудовий; славний3) тонкийfine texture — cпeц. мікроструктура; з тонким кінцем, гострий
4) дрібнийfine rain — мряка, мжичка
5) чистий, очищений, високоякісний6) витончений, вишуканий; тонкий, делікатний7) великий; значний8) ошатний, нарядний, блискучий; елегантний9) претензійний; манірний10) великий; крайній11) iм. гарна, ясна погодаV [fain] adv1) тонко; прекрасно2) дiaл. звичайно, напевноVI [fain] v1) l. очищати, робити прозорим; очищатися, ставати прозорим, ясним2) робити дрібнішим, тоншим; ставати меншим, дрібнішим, тоншим (часто fine away, fine down, fine oft)3) загострювати, робити гострішимVII [fain] n VIII n; муз. -
6 trick
1. n1) хитрість, обман, обдурювання2) омана, оптична ілюзія3) жарт; вихватка, вибрик, витівка4) фокус, трюк5) уміння, вправність; (професіональна) спритність; вдалий прийомI don't know the trick of it — я не знаю, як це робиться
6) характерна особливість7) звичка, манера8) пишномовність; викрутаси9) амер. дрібничка, іграшка; забава10) амер., розм. дитина, дівчинка11) карт. взятка12) мор. зміна (за штурвалом тощо)trick flying — ав. вищий (фігурний) пілотаж
trick wig — перука, на якій волосся може вставати дибом
dirty (dog's, nasty, shabby) trick — підлота, капость
2. v1) обманювати, обдурювати, ошукувати3) опоряджати, оздоблювати, прикрашати (звич. trick out, trick up, trick oft)* * *I [trik] n1) хитрість, обманI suspect some trick — тут щось не так /нечисто/; to play smb
a trick, to play a trick on smb — обдурити /надути/ кого-н., зіграти з ким-н. жарт
it's a trick to get rid of me — це прийом, щоб позбавитися від мене
you shall not serve that trick twice — другий раз цей номер не пройде, більше ви мене не обдурите
my memory is always playing me tricks — пам'ять грає зі мною погані жарти, пам'ять постійно мене підводить; обман, оптична ілюзія
a trick of vision /of the eyesight/ — обман зору
2) жарт, витівкаyouve been up to your tricks again! — знову ти напустував!; = знову ти взявся за своє!
he's always playing mad tricks — у нього завжди якісь божевільні витівки; дурний вчинок, дурість
3) фокус, трюкthe trick didn't come off — фокус не вийшов; ефект
4) вміння, вправність; (професійн спритність: there's a trick to making a good pie щоб випекти хороший пиріг, потрібне уміння)to learn /to get/ the trick of it — навчитися робити що-н. як слід
I'll show you the trick of it — я покажу вам, як це робиться
it's easy if you know the trick — це неважко зробити, якщо знаєш як: patience is the trick in doing a job well щоб добре зробити роботу, потрібно набратися терпіння
the trick is to make it look natural — мистецтво полягає в тому, щоб все виглядало природньо
5) спосіб, прийомthe trick of depicting perspective on a flat surface — прийоми зображення перспективи на плоскій поверхні; pl спритні прийоми; прийоми
tricks of the trade — специфічні ( часто ганебні) прийоми в якій-н. справі /в якій-н. професії/; таємниці ремесла
"come-along" tricks — прийоми конвоювання ( самбо)
queer little tricks of gesture and pronunciation — щось незвичне /дивне/ в жестикуляції, вимові
the trick of the voice — особливе звучання голосу; звичка, манера ( часто поган)
he has a trick of repeating himself — у нього звичка /він любить/ повторюватися; химерні, пихаті обороти ( мови); викрутаси
7) pl; aмep. дрібниці; дрібнички, іграшкиthe tricks and bits that give a room personality — ті дрібнички, дрібниці, які додають кімнаті індивідуальність; дрібнички, барахло, манатки; шмотки
8) aмep. дитина, дівчинка (часто little trick, pretty trick)9) кapт. хабарto take /to win/ a trick — брати хабар
10) зміна (у штурвал; to take /to have, to stand/ one's trick стояти на вахті; he was coming to the end of his trick його зміна добігала кінця)11) cл. ремесло повії; клієнт повії••the whole bag of tricks — усілякі хитрування; все без залишку
dirty /shabby, nasty, dog's/ trick — підлість, капость
to play a dirty /a nasty/ trick (up)on smb — зробити кому-н. підлість; = підкласти кому-н свиню
to do /to turn/ the trick — досягти мети, добитися свого
that will do the trick — от так це вийде /піде/; not to miss a trick нічого не упускати, все помічати
II [trik] ahow's tricks — є aмep. як справиє, що новенькогоє
trick cyclist — мотоцикліст-акробат, акробат на мотоциклі; навчений трюкам
a trick dog — собака, що вміє виконувати трюки; дресирований собака; використовуваний для показу фокусів або виконання трюків
2) слабкий ( про суглоб)III [trik] v1) одурювати, надуватиhe found that he had been tricked — він зрозумів, що його обдурили
to trick smb out of his money — виманити у кого-н. гроші
2) підводити; порушувати (плани, розрахунки)3) упорядковувати; прикрашати, наряджати ( trick out)horses with manes and tails tricked — коні з гривами, що розчесали, хвостами
speculation tricked out to look like scholarship — ( порожні) спекуляції у вигляді вченості /замасковані під ученість
-
7 діалектика
ДІАЛЕКТИКА (грецьк. διαλεκτιυή - мистецтво вести бесіду, сперечатися) - вчення про об'єктивну суперечливість буття, тотожність протилежностей (конечне і безконечне, перервне і безперервне, зв'язок і відокремленість, сталість і мінливість і т. д.), які, однак, не нейтралізують одна одну, а реалізуючись у своїй тотожності як рух, розвиток і творчість, розгортаються в багатоманітність конкретних форм сущого. Стверджуючи об'єктивну суперечливість пізнання, людської діяльності і спілкування, Д. виступає як методологія оновлення суспільної практики і духовного життя. У відповідності з поділом носіїв протиріч і відповідних орієнтацій на онтологічний, діяльнісно-практичний або логіко-гносеологічний вирізняють - Д. природи, суспільного життя, пізнання, об'єктивну і суб'єктивну Д. і т. д. Різноманітність способів дослідницьких підходів до проблеми суперечливості породжує різні історичні форми Д., Д. окремих філософських напрямів і шкіл, особистостей. Так, поряд з традиційною Д. Античності, Д. доби Відродження тощо кажуть про Д. елеатів, софістів, трансцендентальну, матеріалістичну, екзистенційну, негативну Д., а також Д. Геракліта, Зенона, Гегеля, Маркса, Ясперса, Адорно та ін. У свою чергу, діалектичний підхід до об'єктів дослідження в ряді випадків породжує і самостійні галузі філософування на кшталт діалектичної теології, діалектичного історицизму та ін. Специфічною для Д. теорією пізнання є діалектична логіка, фундамент якої на ідеалістичних засадах був розроблений Гегелем. Понятійний простір Д. включає категорії: тотожність, відмінність, протилежності, протиріччя, рух, розвиток, стрибок, зняття, заперечення, оновлення, відтворення, перетворення, зміна, перевтілення. Сюди відносяться також парні категорії: абсолютне - відносне, причина - наслідок, необхідність - випадковість, форма - зміст та ін.В. Кизима -
8 політика
ПОЛІТИКА ( від грецьк. πολίτικα - державна діяльність) - у найзагальнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). П. займається той, хто намагається спрямовувати поведінку та взаємини між людьми в межах різноманітних суспільних (колективних) утворень з метою забезпечити деякий стан цих утворень. Переважно терміном "П." позначають діяльність, спрямовану на великі суспільні утворення, кордони яких збігаються з державними кордонами. Тому іноді визначають П., ґрунтуючись на понятті держави чи участі в державному управлінні, домагання такої участі та здійснення впливу на державу. Але держава є тільки одним із типів політичних установ і, отже, поняття П. має бути підставовим (базовим) щодо поняття держави, а не навпаки. Найглибші джерела П. закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Основною передумовою появи П. є усвідомлення того, що стан того колективного утворення, яке складають люди, можна і потрібно регулювати. Не має значення, що саме в тому чи іншому випадку стало безпосереднім стимулом для появи політичних установ: це могли бути завоювання і потреба тримати завойованих у покорі, егоїстичні інтереси окремих груп (як припускається в марксизмі), але це могло бути і намагання людей відвернути хаос і збільшити міру своєї безпеки, тобто деякі спільні інтереси. Всі ці чинники могли накладатися та взаємодіяти. Підтримання певного ладу чи порядку (заради загальної безпеки) належить до найперших і найважливіших цілей П. і чинне навіть тоді, коли фундаментальну потребу у підтриманні ладу якісь групи використовують, щоб впровадити та підтримувати порядок, вигідний для них Я. кщо слово "культура" застосувати в антропологічному значенні, то П. в цьому аспекті є частиною штучних світів чи культур, створених людськими суспільствами. Таке визначення П. є цінніснонейтральним: у ньому не говориться, що П. ми повинні називати тільки діяльність, спрямовану на забезпечення загального "добробуту" суспільних цінностей. Ціннісно-нейтральне ("владне") розуміння П. лежить у руслі т. зв. політичного реалізму, засновником концепції якого вважають Мак'явеллі. Сучасне розуміння П., хоча й містить елемент політичного реалізму, полягає у визнанні певних обмежень у застосуванні тих технологій, що мають метою утвердження влади. Такі обмеження є різними у різних суспільствах, у різні історичні періоди та в різних історичних ситуаціях Ц. е можуть бути певні традиції, різного роду соціальні та правові норми, особливо способи легітимізації суспільної влади, звичаї, певні міфи і стереотипи суспільної свідомості тощо. Загалом наведене щойно визначення є радше нормативним (про що свідчать коментарі до нього, в яких заперечується, що П. можна розуміти як застосування "голої сили"). У нормативному розумінні П. - вид діяльності, яка має метою забезпечення найважливіших передумов добробуту суспільного утворення шляхом узгодження інтересів та ціннісних орієнтацій осіб та суспільних груп. Словом "добробут" у даному разі позначають не лише матеріальний, а й духовний стан суспільства; термін "передумови" позначає тут деякі необхідні передумови, за наявності яких люди найбільшою мірою здатні реалізувати свою творчу енергію; вислів "узгодження інтересів і ціннісних орієнтацій" передбачає, по-перше, що люди повинні мати можливість висловлювати думки щодо своїх інтересів та ідеалів і що політик не може унезалежнювати себе від цих розумінь та нав'язувати людям силою той спосіб життя, який він вважає кращим для людей (насильне "ощасливлення"). Звідси випливає, що П. має полягати передусім у врахуванні різних інтересів, різних понять про добро і щастя, різних ідеалів, аби узгоджувати їх, тобто вона полягає у відверненні насильницьких конфліктів. Звідси вислів: "П. - це мистецтво можливого". Коли говорять: "Де починається війна, там закінчується П.", то в даному випадку маємо справу з нормативним розумінням П., з якого випливає, що не кожен "політичний" режим є політичним. Не є такими тиранія, олігархія, диктатура, тоталітаризм, демократія в її популістських варіантах. Внутрішня П. перестає бути П., якщо ігноруються інтереси осіб, соціальних та етнічних груп чи всього суспільства (нації), тобто коли нав'язується воля однієї особи, групи осіб чи більшості М. іжнародна П. також перестає бути П., коли одна держава або група держав нав'язують силою свою волю іншим народам або державам. У цьому сенсі справедливим є вислів: "Де починається насильство, там кінчається П.". Варто зауважити, що з ціннісно-нейтрального розуміння П. (коли таке розуміння утверджують не як метод дослідження, а як принцип) випливає політичний нігілізм, що є поширеним явищем у посткомуністичних країнах (де П. часто розуміють як засіб утвердження групових інтересів). Але навіть у межах загалом демократичних течій політичної філософії (та відповідних ідеологій) різні теорії наголошують деякі відмінні аспекти в розумінні того, якою має бути мета П. та якими лівіють бути політичні технології Я. к правило, різні концепції П. відповідають різним концепціям держави: те, як розуміють мету та засоби П., залежить передусім від того, в чому вбачають призначення держави (див. держава).В. Лісовий -
9 recover
1. nприйом шаблею підвись2. v1) повертати собі (втрачене); відвойовувати2) знову мати, відновити (щось)to recover oneself, to recover consciousness — прийти до пам'яті, опритомніти
3) відновлювати; відроджувати4) видужувати5) пожвавлюватися, поліпшуватися6) надолужувати; відшкодовувати7) вирівнюватися, випрямлятися8) виводити (з якогось стану), рятувати, визволяти9) збирати, стягувати; інкасувати10) юр. стягувати через суд; одержувати відшкодування за рішенням суду11) військ. евакуювати техніку (з поля бою)13) виправити, затерти (провину тощо)15) поет. повернути комусь17) військ. виводити літак із штопора18) військ. виходити із штопора19) приймати літак на палубу авіаносця20) піднімати на борт21) гірн. видобувати◊ Recover! — відставити! (команда)
◊ Recover arms! — на плече! (команда)
* * *I n; військ. II v1) одержувати назад, повертати собі; відвойовувати; знову знаходитиto recover one's self-possession — взяти себе в руки; відновлювати, відроджувати; діставати; знаходити
2) видужувати, поправлятися; оправлятися від хвороби; ( from) оправлятися ( від чого-небудь); приходити до тями; пожвавлюватися, поліпшуватися (нaпp., про ціни, торгівлю)3) надолужувати, відшкодовувати, покриватиto recover one's losses — повернути збитки;; кapт. відігратися
4) прийняти вихідне положення, виправлятися, випрямлюватися ( to recover oneself); піднятися (нaпp., після реверансу)5) (from, out or) виводити ( з якого-небудь стану); позбавляти, рятувати; виліковувати6) збирати; кoм. стягувати, інкасуватиto recover debts — стягувати /збирати/ борги
to recover damages against smb — стягувати з кого-небудь збитки; отримати компенсацію за збитки; юp. віндикувати, стягувати у судовому порядку; отримувати відшкодування по суду; вiйcьк. евакуювати техніку ( з поля бою)
7) юp. виграти ( справу)8) icт. виправити, загладити ( провину)9) досягти, добратися, повернутися ( куди-небудь)11) cпopт. підняти шпагу вістрям вгору12) вiйcьк. виводити ( літак) зі штопора; виходити зі штопора13) вiйcьк. приймати ( літак) на палубу авіаносця; піднімати на борт14) кocм. повертати на Землю ( космічний апарат) -
10 діалектичний метод
ДІАЛЕКТИЧНИЙ МЕТОД - один із філософських методів, який визначається особливим характером співвідношення філософських категорій - їх парністю і полярністю (буття і небуття, єдине і множина, перервне і неперервне, видимість і сутність, необхідність і випадковість, необхідність! свобода, мислення і буття тощо). Оскільки ці категорії виключають одна одну, то постає низка питань про їхнє співвідношення. Це і є основні питання або проблеми філософії, їх стільки ж, скільки таких категоріальних пар. Д. м. являє собою спосіб і мистецтво розв'язання таких проблем - визначення протилежностей, аналіз і розмежування, їх синтез в деяке ціле, розкриття руху і розвитку відповідних структур, напрям, тенденції їх генезису. В XX ст. були створені нові філософські методи - аналітичний, феноменологічний, герменевтичний. На відміну від попередніх епох, виник плюралізм філософських методів.М. Булатов -
11 майєвтика
МАЙЄВТИКА (мейєвтика) ( від грецьк. μαιεντιχη) - повивальне мистецтво, з яким Сократ порівнював свій метод філософування. Сократ вважав, що, допомагаючи народженню істини в інших людях, він продовжував у моральній сфері справу своєї матері, повитухи Фенорети. На відміну від інших філософів, які викладали свої вчення у догматичній формі, Сократ не мав якогось усталеного вчення, але виявляв великий інтерес до пошуків істини, особливо в сфері моралі, в бесідах з будь-ким, хто мав до цього нахил, у вигляді запитань-відповідей О. сновними були питання: що таке добро, справедливість і т. ін., при цьому перебиралося багато відповідей, які обмірковувались і спростовувались, доки не доходили до правильної відповіді. Результатом було певне знання про істину з того чи іншого питання, яке подавалося у вигляді визначення, в зв'язку з чим Аристотель зауважував, що Сократ був першим, хто намагався дослідити М. як логічну операцію. Визначеність предмета мала і полемічний зміст - Сократ боровся проти софістів, які схильні були доводити і перебільшувати відносність людського знання. У нього суперечності думки торували шлях не до релятивізму, а до істини. Тому діалектика Сократа має діалогічну форму бесіди та антропологічний зміст (адже Сократ негативно ставився до натурфілософії, вважав вартими уваги лише проблеми людини). В сучасній культурі діалогічна діалектика має особливе значення у зв'язку з діалогом культур, розвитком демократичних засад суспільства тощо.М. Булатов -
12 Шлегель, Фридрих
Шлегель, Фридрих (1772, Ганновер - 1829) - нім. філософ і літератор. Навчався у Геттингені і Ляйпцигу. Його погляди формувалися під впливом Фіхте, Шеллінга, Шіллера, Шляєрмахера. Ш. - провідний теоретик нім. романтизму. У філософських і літературознавчих статтях 90-х рр. розглядав давньогр. поезію як прообраз справжнього мистецтва, втілення "об'єктивно-прекрасного", на відміну від мистецтва Нового часу, в якому панує манірність, плутанина жанрів, постійне прагнення до нового, дражливого і надзвичайного. В кінці 90-х рр. ІП., формуючи основні проблеми, ідеї й поняття ієнського кола романтиків, навпаки, "сучасне" романтичне мистецтво протиставляє античному і класичному В. зірцями класики вважав Дайте, Шекспіра, Сервантеса й Гете. Розробив одне з наріжних понять романтизму - поняття іронії, яке є в нього водночас онтологічним і суб'єктним принципом. На ґрунті онтології іронія постає як породження й водночас подолання окремих, конечних сутностей, речей, ідей і смислів, що спонукає творця до самопіднесення над обмеженістю свого "Я". Іронія як принцип життєдіяльності суб'єкта вторинна щодо "іронічної природи" світу; виявляється у кількох формах - як пізнавальний, етичний і естетичний принцип, як принцип поведінки і, нарешті, як сваволя. Як пізнавальний принцип іронія, за Ш., є нескінченною низкою взаємодій "Я" і "не-Я" в процесі асимптотичного наближення до істини. Автентичне пізнання, за ІП., - це своєрідне "вбирання" пізнаваної речі в себе, спосіб оприявнення любові. Розглядаючи любов як сутність життя, Ш. вважав увесь універсум грою визначеного й невизначеного, простором еротичного злиття у перебігу одухотворених устремлінь речей до обопільного пізнання. Після навернення до католицької віри Ш. в низці праць обґрунтовує ідеї універсальної християнської філософії, яка, на відміну від попередніх філософських систем, як уважав ІП., заснована на внутрішній цілісності людської свідомості, єдності її душевних і духовних здатностей (розсудку, розуму, волі, фантазії тощо). Вплив ідей Ш. виявився в найрізноманітніших галузях гуманітарного знання: філософській антропології й філософії історії, естетиці, мистецтвознавстві, літературознавстві, класичній філософії, поетиці, мовознавстві, санскритології.[br]Осн. тв.: "Історія старої і нової літератури". У 2 т. (1815); "Філософія життя" (1828); "Лекції про філософію історії". У 2 т. (1829); "Філософія мови" (1830).
См. также в других словарях:
фейлетон — у, ч. 1) заст. Розділ газети, в якому друкувалися статті на побутові теми, про мистецтво, літературу тощо. 2) заст. Критична стаття про мистецтво, музику, літературу. 3) Невеликий літературно публіцистичний твір, у якому висміюються та… … Український тлумачний словник
напрям — 1) (простір, куди спрямовано певну дію, рух / де перебуває хто н., міститься що н.), напрямок; бік, сторона (напрям / місцевість, що лежить у цьому напрямі) 2) (лінія руху кого / чого н.), напрямок, керунок; курс (лінія руху судна, літака тощо);… … Словник синонімів української мови
музика — I м узика и, ж. 1) Мистецтво, що відображає дійсність у художньо звукових образах. || Твори такого мистецтва, сукупність їх. •• Покла/сти на му/зику написати музичний твір на який небудь текст. 2) Інструментальний вид цього мистецтва на відміну… … Український тлумачний словник
школа — и, ж. 1) Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. || Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів. || Приміщення, в якому міститься такий заклад. || збірн., розм. Колектив учнів навчально… … Український тлумачний словник